Каталог статей

Головна » Статті » Розробки вчителів » Образотворче мистецтво

Тематична лінійка "Мистецтво навколо нас"


МИСТЕЦТВО   НАВКОЛО   НАС

 

 

Учень. Кому б не хотілося пройти вулицями стародавнього міста, на власні очі побачити, як тоді люди жили, одягалися, чим займалися!

 

Учень. Здійснити подорож у минулі часи нам допомагають митці – художники, скульптори, архітектори.

 

Учень. Картини і малюнки, пам’ятники і статуетки, плакати й ілюстрації у книжках – усе це твори образотворчого мистецтва.

 

Учитель. Уявімо собі, що ми потрапили до майстерні, де працюють художники. Давайте спробуємо здогадатися, до якого саме художника ми завітали. А допоможуть нам у цьому його речі.

 

Учень. - Якщо це майстерня художника, то де ж тут фарби й пензлі? Який же це художник, якщо у нього на столі лише олівці, крейда, туш, перо?!

 

Учень. - Все дуже просто. Це – майстерня художника-графіка. А художники-графіки малюють олівцями, ручками, крейдою, тушшю тощо. Ними вони можуть намалювати цілу картину! Матеріали, якими вони користуються, - сухі та тверді.

 

Учень. - А фарбами і пензлями пишуть свої картини художники-живописці. На відміну від майстерні графіка, де панує бездоганний лад, у майстерні живописця – як у казці! Різні коробочки, тюбики, баночки з кольоровою водою, великі квачі, різні пензлики і безліч чудових різноколірних плям!

 

Учень. - Зараз ми купуємо кольорові фарби у крамницях, а раніше живописці самі шукали барвисті камінці чи глину, розтирали в кольорове борошно, додавали води, клею, яєць, олії й навіть меду і робили фарби. Водяна акварель виходила ніжною і прозорою, клеєва гуаш – густою, ніби кольорова сметана, стародавня яєчна темпера – яскравою і міцною, а олійна фарба – блискучою і завжди свіжою.

 

Учень. - А тепер ми у майстерні художника-скульптора. Чого тут тільки немає! Пластилін та глина, граніт і мармур, дерево та метал, шматки дроту та різноманітні інструменти, якими скульптор вирізає, висікає, виліплює, вирізьблює свої вироби.

 

Учень. Це в його руках звичайнісінькі речі домашнього вжитку набувають казкового і чарівного вигляду. Адже він прикрашає їх візерунками та орнаментами.

Учень.

Якщо бачиш на картині

Склянку чаю на столі

Чи компот в склянім графині,

Чи троянду в кришталі,

Може, й керамічну вазу

Або грушку, або торт,

Навіть все оце відразу,

Знай, що це є натюрморт.

Учень.

Якщо бачиш на картині

Намальована ріка

Чи ялинка в білій шубці,

Чи на полі два бика,

Може, навіть, на узліссі

Побудований шалаш,

Звісно ж, ця картина зветься

Не інакше, як пейзаж.

Учень.

Якщо бачиш, що з картини

Жінка дивиться на вас,

Чи мужчина у камзолі,

Чи моряк, чи верхолаз,

Може, учень-першокласник,

Що трима в руках букет,

Знайте, діти, ця картина

Називається портрет.

Учень.

Якщо графік зобразив

Лицарів, що у поході,

Або війни чи стихію,

Що колись була в природі,

Чи принцес і королів,

Воїнів з мечем незвичним,

Жанр цей зветься історичним.

Учень.

Ось ти бачиш на картині:

Вовк з вовчицею сидить,

Лев – цар звірів – у савані

З левенятами лежить.

Бачиш іншого ти звіра,

Що зовсім нам є незвичний,

Як назвати жанр робіт цих?

Жанр цей – анімалістичний.

Учень.

Смуток, радість і любов –

Графік все відображає,

І красу людей у праці

Він чудово розкриває.

Все, що діється навкіл,

Відтворить завжди готовий.

Ці роботи потрапляють в жанр,

Що зветься побутовий.

 

Учень. - А зараз ми запрошуємо вас у казку!

Учитель. В одному простому Олівці жили-були дві сестриці Лінії (одна тонка, ледь помітна, інша – жирна і чітка), братик Штрих і зовсім маленька сестриця Крапка. І хоч жили вони однією сім’єю, всі були різні і, ясна річ, призначення мали неоднакове. Але вони цього не знали, а тому з’являлися з Олівця, коли їм заманеться. Виходила велика плутанина.

 Олівець зовсім було втратив голову, та, на щастя, зустрів Гумку. Розповів їй про свою біду, а Гумка й каже: "Я тобі допоможу. Тільки-но з’явиться не та лінія, я її одразу ж витру".

Почули цю розмову сестрички Лінії, Штрих і Крапка, злякалися Гумки та й перестали вискакувати з Олівця, коли їм заманеться, почали дотримуватися черги.

Тонка Лінія з’являлась, коли потрібно було розмістити на аркуші малюнок, виконати начерк загальних обрисів зображувального предмета, намітити пропорції тощо. Жирна і чітка, навпаки, висувала їх на передній план.

 Штрих залишав свої короткі сліди, коли потрібно було передати найтонші тональні відношення малюнка. А Крапка з’являлась, щоб створити враження лаконічності, закінченості, наближеності.

Так Гумка допомогла Олівцю привчити Лінії, Крапку, Штриха до порядку.

 

Учень. Дехто вважає, що Олівець – малоцікавий художній матеріал.

 

Учень. Сірий колір штрихів на папері, звичайно, не може зрівнятися з кольоровим розмаїттям живопису.

 

Звучить музика П.Чайковського "Пори року" ("Жовтень")

 

Учень. Осінь… Скільки поезії в цьому золотаво-сонячному слові і скільки радості й тихого смутку! Її часто звуть чудовою, замріяною, золотою, загадковою, незбагненою.

 

Учень. Щоразу осінь неповторна у своїй красі й витівках. А яка вона непостійна! То ніжна і лагідна, то похмура і непривітна; то весела і життєрадісна, то мрійлива та плаксива.

 

Учитель. Може, саме через це її не оминали і не оминають увагою поети, композитори, художники. Вони за допомогою своїх специфічних засобів передають красу осінньої природи. Для художника  – це фарби, для композитора – звуки, а для письменника – слово.

 

Учень.

Взяла у руки пензель Осінь,

Завагалась якусь мить,

Потім неба ранню просинь

В чорний колір ну-м чорнить!

Учень.

Вже нависли чорні хмари

І куйовдяться вгорі.

Схвилювались громодари,

Вітер виє в димарі.

Учень.

В блискавках лютує небо:

"Що ж це Осінь навісна

Мене, синє, це ж бо треба,

Очорнити так змогла?"

Учень.

А дощ – немов урвались хмари!

То небо плаче вже три дні,

Аж поки змило чорні фарби

І заясніло знов вгорі.

Учень.

А Осінь? Осінь застидалась,

Сама до себе промовля:

"Більш малювати не буду я.

Нехай ще далі Літо буде,

Нехай теплу радіють люди,

Збирають з поля врожаї,-

Я ж краще спатиму в ці дні".

Учень.

То що надумала – зробила.

Смерічка постіль постелила

З маленьких гілочок: "Лягай, -

Пустунку мило запросила, -

Ще не твій час, відпочивай.

А фарби й пензлики свої

На гілках клена угорі

Порозкладай, щоб не згубити…"

Та де не взявсь вітер-гуляка,

Отой нечемний лобуряка

На гілку, бач, він захотів

І жовту фарбу всю розлив.

Радіє клен, бо ж в позолоті,

А Осінь спить собі та й годі.

Учень.

Вже відлітати журавлі

Зібралися в чужі краї,

І кожен скинув з крил пір’їнку,

Неначе срібну павутинку,

На землю з сумом "Прощавай!

Весною знову нас стрічай!"

Учень.

Земля всміхається в ці дні…

А Осінь міцно спить собі.

Вже на пеньках зросли опеньки,

Стоять на ніжечках тоненьких,

Все вгору пнуться, виростають.

Учень.

"Де ж Осінь? – всі кругом питають. –

Чому у лісі все зелене?

І тільки гордо стоять клени,

Бо позолота нині в моді.

Приходь же, Осене, ну годі

Тобі ховатися від нас.

То не барись – настав твій час!"

Учень.

Та звідкілясь прибігла білка,

З розгону скочила на гілку.

Тривожно гілка захрустіла

І Осінь-сплюшку розбудила:

Учень.

"Ой, Сонце ледве пригріває,

Холодний вітер повіває –

Це ж вісник лютої Зими…

Де пензлі? Фарби? Де вони?"

Учень.

Взялася Осінь до роботи,

Вже не шкодує позолоти,

Спішить дерева фарбувати,

Багрянцю сипле всім на шати,

Працює пильно вже три дні:

"Чи всіх позолотила? Ой, ще ні!"

Учень.

Смерека вгору підіймає

Зелені віти, мов вітає.

Старі ялини на горі

Стоять задумливі, сумні.

Під ними мох ще зеленіє,

Ну хто зарадить тут зуміє?

Учень.

І почались одні клопоти;

Немає більше позолоти,

Зламався пензлик, й на кінець

Розвіяв вітер багрянець.

І Осінь в плач: "Ну що робити?

Усім не можу догодити!"

Учень.

Смерічка мовила тихенько:

"Усе гаразд, моє серденько.

Скінчились фарби? Не біда!

Дивись, довкіль яка краса!

Та знай: кого фарбуєш ти –

Зимі підвладні вже вони.

Мороз заледве їх торкне,

І вся краса враз пропаде,

Будуть оголені стояти,

Впадуть на землю пишні шати.

А ми залишимось, як є,

Мороз красу нашу не вб’є".

Учень.

Ще схлипувала Осінь, а за мить

Вже заспокоїлась. Погляньте. Спить…"

 

Учитель. На цьому тижні ми з вами зможемо ближче познайомитися із образотворчим мистецтвом у ході проведення конкурсу малюнків на асфальті; виставки-конкурсу учнівських робіт "Золотий пензлик осені"; усного журналу "Витоки мистецтва";  інтелектуальної гри "Мистецький футбол"; виховних годин, присвячених Міжнародному Дню художника, який відзначали  9 жовтня. А завершить тиждень образотворчого мистецтва музично-художній вечір для старшокласників "Дивовижний світ ікони".

 

Найактивніші учасники проведення тижня будуть відзначені на підсумковій лінійці.


Категорія: Образотворче мистецтво | Додав: vika (02.12.2011)
Переглядів: 3388 | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]
Гімн школи
Роботи вчителів
Образотворче мистецтво [6]
Художня культура [2]
Робота психолога в школі [1]
Проекти
Проекти учнів [5]
Газета Ровесник [9]
Методичні матеріали [1]
Презентації
Світова літ-ра [5]
Астрономія [7]
Виховна робота [3]
Це важливо
Медичний куточок [6]
Правила поведінки [8]
Поради психолога [1]
Фотоальбом
Юні інспектори руху [26]
Семінар учителів іноземної мови [16]
Живи, книго! [7]
Свято осені й урожаю [65]
Семінар заступників із виховної роботи [3]
Тиждень шкільного підручника [9]
Семінар директорів шкіл [53]
Естафета педагогічних інновацій [53]
ХV Національний конкурс шкільних газет [20]
Семінар заступників директорів з навчальної роботи [58]
День писемності [8]
Екскурсія 6 класів в Опішне 2016 [20]
Зірка школи - 2017 [20]
Конкурс-презентація талантів
14 лютого – Міжнародний день дарування книг [16]
Як пройшов цей день у нашій школі
Новий рік 2019 [40]
Календар
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою
Я маю право!
Для громадян
Гаряча лінія
Гаряча лінія
Гаряча лінія
МОН молодьспорт
Департамент
РМК
УЦОЯО
ПОІППО
Педпреса
Освіта
Щоденник