...Доки не вмирає пам'ять про трагічні події, які вартували героям життя. Ми памятаємо. Наші рани не загоюються. Вони з новим щемом і болем кожного року кровоточать ще більше. Адже миру, во ім'я якого було загублено сотні, тисячі життів з початку Революції Гідності, нажаль немає на українській землі. Але є люди, які пам'ятають, які надихаються подвигом сотні перших полеглих за ідею нової, вільної, європейської України.
Три роки тому в Україні розпочався найтрагічніший етап Революції Гідності. У період 18-20 лютого 2014 року в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні - були заарештовані та зазнали тортур. У народі їх охрестили Небесною Сотнею. І ось уже два роки поспіль, за наказом президента України Петра Порошенка, 20 лютого іменується Днем Героїв Небесної Сотні.
Підростаюче покоління, яке також гостро і бурхливо реагувало на події Майдану, та все, що було після них, не може і не має морального права стояти осторонь. І виховні заходи, які проводяться у Заводській ЗОШ І-ІІІ ступенів №1 спрямовані на те, щоб підтримувати патріотичні настрої серед молоді, у доступній формі доносити інформацію про події політичного життя в Україні та вшановувати память тих, хто за неї бореться.
Лінійка памяті відбулася цього дня зранку для загалу школярів 5-11 класів.З промовою до учнів звернулася заступник директора з виховної роботи Міщенко Л.В. Старшокласники розповіли про трагічні події зими 2013-2014 року, про тих, кого іменують "Воїнами Світла" та "янголами Небесної Сотні". З вуст декламаторів лунали проникливі рядки віршів, написаних в той час. З екрану - сюжети тогочасних новин показували хронологію тих подій та поіменно згадували всіх, чиї душі було нещадно загублено в самому серці нашої Батьківщини.
"Молюся за тебе, Україно", під акомпонемент цієї проникливої пісні було запалено свічі, викладені у формі українського герба. А під проникливий голос співаків Пікардійської Терції "Плине Кача" з рук у руки школярі передавали свічу - незгасну свічу памяті. А потім, схилили голову в жалобі за тих, хто дав перший бій за нашу з вами честь, свободу та гідність. Тож, не забуваймо своїх героїв, і хоча б раз у рік, віддаймо їм шану, так, як належить.
|
