Поезія… Коротке слово, але якої сили надає! Це і вірші, рядки яких прокрадаються в душі і роблять нас добрішими й сильнішими. І пісні, слова яких то піднімають нас до висот, то додають впевненості й мужності.
Саме 21 березня рішенням генеральної конференції ЮНЕСКО був утверджений Всесвітній день поезії. Це свято відзначається з 1999 року. «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі…», – пише Ліна Костенко. Цими словами і розпочалася літературно-музична вітальня, присвячена Всесвітньому дню поезії в нашій школі, зокрема в 10 класі.
Із вступним словом про значення художнього слова в житті кожної людини виступили вчитель української мови і літератури Онопрієнко Світлана Анатоліївна та педагог-організатор Чабак Надія Олександрівна. Свято продовжили ведучі: Андрій Яворовський та я – Марія Литвин.
Учасники дійства розповідали про творчість Т.Г. Шевченка, Лесі Українки, і, звичайно, нашої сучасниці – Ліни Костенко. До уваги старшокласників була організована виставка корифеїв української поезії, щоб усі шанувальники поетичного слова могли ознайомитися з творчим доробком і поринути в чарівний світ віршів.
Лунали поезії у виконанні десятикласників Абакумової Катерини, Кузуб Іванни, Джунь Анни, Лозицького Романа, Мисенка Дмитра, Ковтун Альони, Ніколенко Марини, Нестеренко Аліни, Бойка Євгена, Пучки Світлани, Савченко Яни, Вівчаренко Каріни. Зрібняка Іллі. До уваги учнів були представлені твори: Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…», «Стояла я і слухала весну», «Надія», «Contra spem spero»; Т.Г. Шевкченка «Доля»; Ліни Костенко «Доля», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Життя іде і все без коректур», «Очима ти сказав мені: люблю», «Я вранці голос горлиці люблю», «Як пощастило дівчинці в сімнадцять», «Моя любове! Я перед тобою», «Українське фреско» та інші.
Учні з задоволенням слухали вірші і захоплювалися силою художнього слова. Поезію ми читаємо, вивчаємо, презентуємо, бо вона підносить нас духовно, збагачує новими відчуттями та своєю неповторністю.
Учениця 10 класу Литвин Марія.
|
