Виховна робота

Методичні рекомендації щодо організації виховної роботи у навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році Організація виховної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі віддзеркалює новітні технології виховання учнів, роль та функції класного керівника в управлінні системою позакласної виховної роботи, що становить аналіз і прогнозування, планування та організацію, контроль і координацію, оцінку та корегування. Саме у процесі виховання учнів має бути реалізована мета та основні принципи національного виховання, що передбачає, з одного боку, поглиблений аналіз соціально-психологічної природи виховання як особистісно-комунікативного, особистісно-орієнтованого процесу, з іншого – розглядає організацію виховної роботи з учнями крізь призму історично зумовлених соціальних функцій школи та її цільового призначення. Указом Президента України від 25 червня 2013 року № 344 затверджено Національну стратегію розвитку освіти в Україні на період до 2021 року. Серед основних завдань Національної стратегії є побудова ефективної системи національного виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка молоді до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей. Ключовими нормативними документами у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», Методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації виховної роботи у загальноосвітніх навчальних закладах у 2013-2014 навчальному році. Орієнтири виховання створені для практичного використання заступниками директора з виховної роботи, педагогами-організаторами, класними керівниками, вихователями у своїй практичний діяльності. Так у цьому документі подано перелік виховних заходів для проведення у школі, а також перелік можливих виїзних заходів залежно від регіону України, зокрема: тематичні екологічні екскурсії; експедиції; маршрути «вихідного дня»; виїзні форми навчання у школах та позашкільних навчальних закладах; комплексні навчально-тематичні екскурсії. Крім того, в Орієнтирах виховання подано перелік сайтів, рекомендованих для використання, та календар державних, народних, професійних і неофіційних свят. Відповідно до орієнтирів виховання у сучасній школі виховання учнів здійснюється у контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес, ґрунтується на свободі вибору мети життєдіяльності та поєднує інтереси особистості, суспільства і держави. Метою Орієнтирів виховання є створення цілісної моделі виховної системи у загальноосвітньому навчальному закладі на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Виховна робота в загальноосвітніх навчальних закладах повинна плануватися за принципами системності, враховувати інтереси, запити різних категорій педагогів, учнів та батьків. Під час організації виховної діяльності рекомендуємо використовувати орієнтовні вимоги до плану виховної роботи: відображення у вступі стислого аналізу виховної роботи за минулий рік, оцінка її ефективності; аналіз рівня вихованості учнів, знань та організаторських умінь працівників, розкриття недоліків у виховній роботі, аналіз їх причин; аналіз соціально-психологічних умов виховання в сучасний період; визначення виховної проблеми, основних напрямків виховання на певний проміжок часу; конкретизація мети, над реалізацією якої працюватиме педагогічний колектив. обґрунтування мети, стрижневих практичних завдань на рік, навчальний семестр, їх концентрація в кожному розділі; відображення змісту, форм і методів роботи з учнями, вчителями, батьками у відповідності із завданнями, особливостями навчального закладу, традиціями, соціально-педагогічними умовами виховання в мікрорайоні, сім’ях тощо. Національне спрямування змісту виховання; визначення структури плану: організація методичної роботи з педагогічними працівниками; організація діяльності учнів; соціально-педагогічна допомога учням, які потребують особливої уваги; профілактика правопорушень учнів; антинаркотична, антиалкогольна пропаганда та інша робота з батьками; координація діяльності з позашкільними закладами та іншими соціальними інституціями; аналіз виконання; врахування інтересів, потреб учнів, побажань і порад педагогів, батьків, представників громадських та державних організацій, умов навчально-виховної роботи в закладі тощо. Залучення психологів до планування; реалізація принципів національного виховання. Планування колективних творчих справ, спрямованих на формування соціально активної позиції учнів, їхніх організаторських умінь, пізнавальної, практично-трудової, економічної, екологічної, правової, художньо-естетичної, комунікативної ті іншої культури, на зміцнення емоційно-вольової сфери тощо; узгодження з планами всіх виховних центрів (клубами, гуртками, бібліотеками); відображення логіки виховного процесу, зворотного зв’язку управління, що дозволяє встановити, наскільки ефективна запланована діяльність, чи забезпечено розвиток учнів, чи забезпечено ефективність організаторських умінь педагогічних працівників; реальність виконання. Можливість корегування, внесення змін у відповідності з безперервно зростаючою інформацією про учнів тощо; врахування стану розвитку учнівського колективу; специфіки та традицій навчального закладу; інтересів та запитів учнівського колективу, батьків; можливостей педагогічного колективу; можливостей регіону, району, міста, базових підприємств та спонсорів. Особливої уваги потребують питання превентивного виховання. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ «Про охорону дитинства»; Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ «Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю»; постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2009 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 № 2140 «Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки», постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 № 350 «Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року», розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 № 1209 «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року». Основними причинами вчинення неповнолітніми протиправних дій є недостатній життєвий досвід, схильність до наслідування дорослих, не завжди позитивний вплив на дітей оточуючого середовища, намагання звільнитися від опіки з боку батьків, віра в безкарність, недостатній рівень самокритичного ставлення до власних вчинків, хибна оцінка складних життєвих ситуацій, вживання спиртних напоїв чи наркотичних речовин, безконтрольність з боку вихователів та недостатній рівень профілактичної роботи з неповнолітніми тощо. Беручи до уваги зазначене вище та наказ Міністерства освіти, молоді та спорту України від 03.08.2012 № 888 «Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року», пріоритетними в роботі навчальних закладів із означеної проблеми залишаються : упровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь, проведення тижнів правових знань; використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності; впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес; ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя; запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості; впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу; перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо. Варто також практикувати системне проведення психолого-педагогічних консиліумів, семінарів, інтегрованих форм методичної роботи щодо реалізації завдань правового та превентивного виховання. Одним із дієвих способів встановлення безпечного, комфортного середовища у навчальному закладі, вирішення учнівських конфліктів є впровадження програм примирення серед однолітків, які навчають учнів засвоїти навички вирішення конфліктів ненасильницьким шляхом за допомогою медіаторів (посередників) шляхом створення у навчальних закладах шкільних служб порозуміння. Діяльність цих служб дозволяє формувати у школярів навички співпраці, будувати ефективну систему вирішення конфліктних ситуацій у закладі, забезпечувати психологічно здорове середовище в учнівському колективі. Інформація про ці форми роботи, досвід та методичні матеріали розміщена на офіційному сайті МОНмолодьспорту (www.mon.gov.ua, сторінка «Позашкільна освіта, виховна робота та захист прав дитини»). З метою профілактики та усунення явищ дискримінації і насильства в учнівському середовищі, створення безпечного середовища в навчальних закладах необхідно впроваджувати інтерактивні форми роботи за навчально – методичним посібником «Організація роботи з розв’язання проблем насильства в школі» (схвалений для використання на засіданні науково-методичної комісії з проблем виховання дітей та учнівської молоді, Науково-методичної ради з питань освіти МОНмолодьспорту України від 22 травня 2012 року, протокол № 2). Адміністрації та педагогічним працівникам навчальних закладів України необхідно забезпечити неухильне виконання спільного наказу Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 16.01.2004 № 5/34/24/11 «Про затвердження Порядку розгляду звернень та повідомлень з приводу жорстокого поводження з дітьми або реальної загрози його вчинення». Окрім того зауважуємо, що відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, з метою підтримки дітей, що проживають у таких сім’ях, попередження безпритульності й бездоглядності, насильства над неповнолітніми, підліткової злочинності та правопорушень, запобігання торгівлі дітьми педагогічним колективам необхідно здійснювати: внутрішній облік дітей, які потребують посиленої уваги з боку педагогічного працівника, соціального педагога; інформувати служби у справах дітей, центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, дорадчий орган по роботі з сім’ями, які опинились у складних життєвих обставинах, при органах виконавчої влади; розробляти плани психолого-педагогічного супроводу таких дітей; контролювати відвідування ними навчальних закладів та якість навчання; активно залучати до громадської та гурткової роботи в загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах дітей із сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах тощо. Особливої ваги набуває питання патріотичного виховання підростаючого покоління. Указом Президента України «Про заходи у зв’язку з відзначенням 70-ї річниці визволення України від фашистських загарбників та 70-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» передбачено проведення заходів з патріотичного виховання молоді, виховання шанобливого ставлення до пам’яті про Перемогу і ветеранів Великої Вітчизняної війни. Міністерством освіти і науки України, спільно із Міністерством оборони України, затверджено спільний план заходів щодо виховання патріотично свідомої молоді, зокрема, використання ефективних засобів взаємодії з підростаючим поколінням задля шанування ним військової історії та підняття престижу Збройних сил і військової служби. Рекомендуємо Всеукраїнську військово-патріотичну спортивну гру «Зірниця» у 2013-2015 роках присвятити саме цим подіям, спрямувати роботу з підготовки учасників гри на вивчення героїчних сторінок історії українського народу в період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років. Для забезпечення змістовного дозвілля, патріотичного виховання, формування почуттів любові до України, поваги до народних традицій, національних цінностей українського народу, зміцнення духовного і фізичного здоров’я дітей, їх активного та доступного відпочинку рекомендуємо залучати скаутські організації, які входять до складу Національної Організації Скаутів України. Діяльність скаутських громадських організацій регламентується законами України від 05.02.1993 № 2998-ХІІ «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», від 01.12.1998 № 281-XIV «Про молодіжні та дитячі громадські організації»; Указом Президента України від 06.10.1999 № 1284 «Про першочергові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики та підтримки молодіжних громадських організацій». Указ Президента України від 28.03.2008 № 279 «Про заходи щодо сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні», Постанова Верховної Ради України від 01.11.2011 № 3984 «Про відзначення 100-річчя українського скаутського руху», наказ Міністерства освіти і науки від 05.05.2008 № 367 «Про сприяння розвитку пластового (скаутського) руху в Україні» передбачають виконання відповідних заходів щодо підтримки та розвитку скаутського руху. Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти підписано договір про співпрацю з Національною організацією скаутів України. Науково-методичною комісією з позашкільної освіти, Науково-методичною радою з питань освіти Міністерства освіти і науки України схвалено для використання навчальну програму «Юні скаути» (автори Власенко С.С., Майдибура А.В.), програму розміщено на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти у вкладці «Позашкільна освіта» (www.iitzo.gov.ua), надруковано у збірнику «Позашкілля: навчальні програми» (бібліотека «Шкільний світ», 2013 рік). Важливим завданням школи є підготовка підростаючої молоді до дорослого, сімейного життя. В умовах постійних демографічних і соціальних змін в Україні (зростання кількості розлучень, самотніх людей, перевищення смертності над народжуваністю) втрачаються сімейні цінності, руйнуються відносини, підвищується ризик розлучень, знижується вага виховної функції сім’ї. Важливою ділянкою виховної роботи є родинне виховання. Тому в педагогічних колективах необхідно здійснювати системну педагогічну просвіту батьків щодо формування комплексу певних особистісних якостей дитини, вносити корективи у виховну діяльність родин із різними типами сімейного неблагополуччя. З цією метою рекомендуємо практикувати проведення засідань координаційних рад педагогів та батьківської громадськості в кожному навчальному закладі. Відродити в сімейному житті численні народні звичаї, котрі становлять серцевину сімейно-побутової культури і мають потужний виховний потенціал, – одне з найважливіших і невідкладних завдань батьків, педагогів, усієї громадськості. Від рівня духовної культури сім’ї залежить і рівень культури та вихованості дитини. Культура сім’ї насамперед визначається тим, чи шанують батьки своїх предків, один одного, чи бережуть честь свого роду, родини. У плеканні історичної пам’яті наших дітей, вихованні шанобливого ставлення до роду, сім’ї важливе значення має живе спілкування з найближчими людьми в колі родини у формі бесід і розповідей про далеких предків, рід, сім’ю, історію українського народу, рідного краю, села чи міста або селища. Для того, щоб успішно діяти, педагогу та класному керівникові необхідно добре знати історію української сім’ї. Інститутом інноваційних технологій і змісту освіти розроблений проект Концепції сімейного виховання дітей і молоді в системі освіти України «Щаслива родина», що містить основні положення, які стосуються підготовки молоді до щасливого подружнього життя та формування відповідального батьківства, та пройшов громадське обговорення. Концепція схвалена Вченою радою Інституту (протокол № 9 від 14 листопада 2012 року). Рекомендуємо в загальноосвітніх навчальних закладах впроваджувати програми підготовки молоді до створення сім’ї як осередку взаємин, які ґрунтуються на засадах культурних норм і цінностей, формування відповідального батьківства і надіслало для впровадження курс за вибором/ факультатив «Сімейні цінності» (лист Міністерства освіти і науки України від 02.04.13 № 1/9-235). Також необхідно широко залучати до навчально-виховного процесу батьківську громадськість, створювати так звані «Трикутники: учні, батьки, педагоги», проводити Батьківські форуми - відкриті діалоги безпосередніх і щирих дітей з досвідченими та мудрими батьками для вироблення спільних поглядів на вирішення проблем у стосунках, адже запорукою порозуміння є спроба зрозуміти одне одного та зробити крок назустріч. З 1 вересня 2013 року у всіх загальноосвітніх навчальних закладах України вводиться в дію «Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1392. У практичному впровадженні нового Державного стандарту надзвичайно важливою є роль класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти. «Класний керівник – це педагогічний працівник, який здійснює педагогічну діяльність з колективом учнів класу, окремими учнями, їх батьками, організацію і проведення позаурочної та культурно-масової роботи, сприяє взаємодії учасників навчально-виховного процесу в створенні належних умов для виконання завдань навчання і виховання, самореалізації та розвитку учнів (вихованців), їх соціального захисту. Класний керівник здійснює свою діяльність відповідно до основних завдань загальної середньої освіти, спрямованих на виконання вимог Державного стандарту загальної середньої освіти, підготовку учнів (вихованців) до подальшої освіти і трудової діяльності» («Положення про класного керівника навчального закладу системи середньої освіти», затверджене наказом Міністерством освіти і науки України від 06.09.2000 р. № 434, п. 1.2, п. 1.4). Перехід від початкової ланки шкільного навчання до основної школи – непростий етап у житті школяра: це і збільшення навчального навантаження, і підвищена складність завдань, і нова соціальна роль. Батькам учнів, педагогам і, насамперед, - класному керівнику необхідно допомогти дітям перемогти ці та інші труднощі, адже збереження їхнього психічного здоров’я – важлива передумова здоров’я фізичного, шкільної успішності та соціальної адаптації. До того ж, варто враховувати, що п’ятикласники, за багатьма психологічними особливостями, лишаються ще молодшими школярами, а тому не можуть сприйняти незвичні для них способи навчання і виховання. Змінюється і їхня соціальна роль: ставши учнями основної школи, діти отримують більш високі вимоги щодо особистої відповідальності, самоконтролю, самоорганізації і таке інше. Тому велику увагу необхідно приділяти класним керівникам, шкільним психологам, соціальним педагогам організації індивідуальної роботи з учнями. Подоланню труднощів періоду адаптації учнів 5-х класів до навчання в основній школі може сприяти цілеспрямована координація дій вчителів, їх професіаналізм та досвідченість. Організаційними формами роботи щодо підготовки класних керівників, які працюватимуть у 5-х класах можуть бути: – проведення спеціальних тренінгів, семінарів, консультаційних пунктів для класних керівників 5-х класів з проблем подолання адаптаційнних труднощів переходу учнів у 5-й клас; – система відкритих уроків, виховних заходів, на яких самими педагогами відслідковується динаміка форм і методів навчання та виховання учнів упродовж 4-5 класів; – організація різнорівневого співробітництва дітей 4-5 класів за активної участі вчителів початкової та основної школи; використання інформаційних ресурсів і технологій для організації різноманітних форм взаємодії дорослих і дітей. Важливо також класному керівникові визначити загальні підходи до формування соціальної компетентності учня 5 класу. Перебування школярів у класному колективі, родинному оточенні, у колі друзів, тобто у життєвому виховному просторі, має сприяти становленню певного соціального досвіду, життєтворчості кожної особистості, що формується найбільш успішно засобами проектної діяльності. Перший семестр навчання у 2013-2014 навчальному році – час особливий. П’ятикласники мають вирішувати цілком конкретні завдання: – прийняти і зрозуміти систему нових вимог; – налагодити взаємовідносини з однокласниками, з педагогами; – знайти своє місце у старшій школі. Звертаємо увагу методистів з виховної роботи районних (міських) методичних кабінетів, заступників директорів з виховної роботи загальноосвітніх навчальних закладів на необхідність проведення) серпневої наради 2013 року для класних керівників 5-х класів. До порядку денного рекомендуємо включити орієнтовні питання: – роль класного керівника у забезпеченні умов для засвоєння учнями рівня та обсягу нового Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти; – психолого-педагогічна діагностика в діяльності класного керівника 5-го класу; – методика підготовки і проведення батьківських зборів з проблеми адаптації п’ятикласників до школи та шляхів її вирішення; – організація життєдіяльності учнів в 5-му класі. Успішність вирішення проблем перехідного періоду, значною мірою, залежить від профілактичної, освітньо-виховної та колекційної роботи, професійної майстерності класного керівника. Основними напрямами виховної роботи класного керівника є: – вивчення учнів, учнівського колективу. – створення і розвиток класного учнівського колективу. – організація і проведення позаурочної (позашкільної) виховної роботи. – співпраця з культосвітніми й позашкільними установами. – робота з батьками. Система роботи класного керівника – це сукупність взаємопов’язаних між собою виховних заходів. Класним керівникам під час планування виховної роботи варто звернути увагу на теми виховних справ, поданих з урахуванням інтересів, потреб, запитів батьків та дітей. У роботі з учнями рекомендуємо використовувати такі форми виховної роботи: – словесні: інформація, роз'яснення, зустрічі з відомими людьми, збори, бесіди; – практичні: екскурсії, турпоходи, культпоходи, конкурси, спартакіади, – наочні: творчі виставки, стінгазети, друковані та засоби масової інформації; – активні: ігрові програми, громадсько-патріотичні і мистецько-культурологічні проекти; – участь учнів у роботі органів самоврядування. святкування загальнодержавних та шкільних свят, проведення, благодійних акцій. З метою підвищення компетентної діяльності класних керівників у методичних кабінетах необхідно створити тематичні кейси, інформаційні банки даних про дітей із неповних та неблагополучних сімей, дітей груп ризику, відслідковувати чинники, які знижують рівень вихованості учнів та які впливають на підвищення культури поведінки, особистісного становлення дітей. У кабінетах заступників директорів з виховної роботи мають бути створені картотеки передового педагогічного досвіду (на електронних та паперових носіях) роботи класних керівників, керівників гуртків. Для підвищення ефективності методичної роботи, успішної реалізації виховних завдань Державної програми національного виховання учнівської молоді на 2008-2020 роки доцільно спрямувати зусилля на оновлення технологічних механізмів, використання системно-функціонального підходу. Важливо організувати виховну діяльність щодо оптимального використання можливостей сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення аналітичних веб-сторінок про стан виховної роботи в навчальних закладах, організацію методичного супроводу інтегративної діяльності школи, сім´ї, громадськості, систематично вивчати диференційовані потреби педагогів. Також в планах роботи навчальних закладів необхідно передбачити заходи щодо відзначення пам’ятних та ювілейних дат 2013-2014 навчального року. У 2014 році виповнюється: 200-річчя від дня народження Тараса Григоровича Шевченка, видатного українського поета, письменника, художника, громадського діяча, філософа, етнографа, історика (розпорядження Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року № 167 «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення 200-річчя від дня народження Т. Г. Шевченка та 150-річчя від дня його перепоховання»); 120-річчя від дня народження Олександра Петровича Довженка, геніального українського кінорежисера, видатного письменника і публіциста, класика світового кінематографа (розпорядження Кабінету Міністрів України від 20 березня 2013 року № 144 «Про затвердження плану заходів з підготовки та відзначення у 2014 році 120-річчя від дня народження Олександра Довженка»); 150-річчя від дня народження І. С. Їжакевича (проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та відзначення у 2014 році 150-річчя від дня народження І.С. Їжакевича) 80-річчя від дня народження Леоніда Кравчука (проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про відзначення 80-річчя від дня народження Леоніда Кравчука»). Також слід врахувати в планах роботи відзначення загальнодержавних свят України (наказ Монмолодьспорту від 31.10.2011 № 1243).

Гімн школи
Роботи вчителів
Світова літ-ра [0]
Образотворче мистецтво [6]
Художня культура [2]
Робота психолога в школі [1]
Проекти
Проекти учнів [5]
Газета Ровесник [5]
Методичні матеріали [1]
Презентації
Світова літ-ра [5]
Астрономія [7]
Виховна робота [3]
Це важливо
Медичний куточок [6]
Правила поведінки [8]
Поради психолога [1]
Фотоальбом
Юні інспектори руху [26]
Семінар учителів іноземної мови [16]
Живи, книго! [7]
Свято осені й урожаю [65]
Семінар заступників із виховної роботи [3]
Тиждень шкільного підручника [9]
Семінар директорів шкіл [53]
Естафета педагогічних інновацій [53]
ХV Національний конкурс шкільних газет [20]
Семінар заступників директорів з навчальної роботи [58]
День писемності [8]
Екскурсія 6 класів в Опішне 2016 [20]
Зірка школи - 2017 [20]
Конкурс-презентація талантів
Гаряча лінія
Гаряча лінія
МОН молодьспорт
Департамент
РМК
УЦОЯО
ПОІППО
Педпреса
Освіта
Щоденник
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання