Основи здоров‘я

Навчально-методичне забезпечення викладання предмета „Основи здоров’я"

у 2015-2016 навчальному році

Особливості викладання предмета

Навчальний предмет «Основи здоров’я» базується на знаннях валеології, біології, психології, філософії, гігієни, безпеки життєдіяльності тощо. В його основу закладено сучасну педагогічну концепцію − освіта на основі життєвих навичок. Мета інтегрованого предмета «Основи здоров’я» – формування в учнів свідомого ставлення до свого життя і здоров’я, оволодіння основами здорового способу життя, життєвими навичками безпечної для життя та здоров’я поведінки. Оновлений зміст навчального предмета та ефективна інноваційна технологія викладання сприяють формуванню здоров’язбережувальної компетентності особистості, відповідального ставлення до свого життя, дають можливість розвивати життєві навички, формувати валеологічну культуру, сприяють особистісному розвитку та самореалізації людини.

За своїм призначенням, змістом, методами навчання навчальний предмет «Основи здоров’я» суттєво відрізняється від інших предметів:

 - необхідністю впливати на свідомість і поведінку учнів;

- спрямованістю на формування у дітей позитивних цінностей, знань, ставлень, умінь і навичок, які зменшують ризик виникнення поведінкових проблем і підвищують особистісний потенціал учнів для їхнього гармонійного розвитку та життєвого успіху;

- послідовністю впливів на шкільну політику і створення сприятливого здоров’язберігаючого освітнього середовища для посилення мотивації та ефективності навчання.

Зміст програми предмета «Основи здоров’я» структуровано на основі таких принципів, як науковість, доступність, системність, наскрізність, безперервність, практична цілеспрямованість, інтегрованість, динамічність, відкритість, гуманізація, плюралізм, дисперсність, превентивність. Складові програми розкривають цінність життя та здоров’я людини через такі змістові лінії:

- «Життя і здоров’я людини»;

- «Фізична складова здоров’я»;

- «Соціальна складова здоров’я»;

- «Психічна та духовна складові здоров’я».

Розділ «Життя і здоров’я людини» передбачає формування цілісного уявлення учнів про здоров’я, безпеку і розвиток людини, їх взаємозв’язок із способом життя і навколишнім середовищем, а також засвоєння учнями правил безпечної поведінки у природному і техногенному середовищі.

Розділ «Фізична складова здоров’я» спрямований на вивчення чинників, що впливають на фізичне благополуччя дитини.

Розділ «Психічна та духовна складові здоров’я» містить інформацію щодо чинників, які впливають на емоційний, інтелектуальний та духовний розвиток учня. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті розвитку позитивної самооцінки, навичок критичного мислення й уміння приймати виважені рішення.

Розділ «Соціальна складова здоров’я» присвячений вивченню чинників, що впливають на соціальне благополуччя людини, та правил безпечної поведінки у навколишньому середовищі. Профілактика шкідливих звичок розглядається в контексті формування в учнів навичок протидії негативним соціальним впливам.

Зміст навчального матеріалу у програмі складається з двох частин: понятійного і діяльнісного, який складається з вправ для відпрацювання ключових умінь і навичок щодо збереження життя і зміцнення здоров’я. Виконання зазначених вправ є обов’язковим елементом навчальних занять відповідної тематики. Знаком * позначено вправи, які слід виконувати не лише в класі, а й вдома з допомогою батьків.

Програму побудовано за концентричним принципом. Зазначені розділи є наскрізними для всієї основної школи. У кожному класі зміст, обсяг і послідовність пропонованої учням інформації, організація її засвоєння змінюються відповідно до зростаючих пізнавальних і психологічних особливостей учнів. За умови дотримання державних вимог до результатів навчання послідовність і кількість годин на ці складові у підручниках і календарних планах можуть змінюватися відповідно до авторського викладу, робочого плану школи, необхідності своєчасного реагування на конкретні умови, в яких відбувається навчально-виховний процес (наближення епідемій, стихійне лихо, інфекційні хвороби тощо).

Загальний підхід, яким повинен керуватися кожний педагог при реалізації програми у різних класах, – це викладання предмета з урахуванням вікових можливостей та потреб школярів.

Результатом навчання має стати «пакет» життєвих навичок, соціально-психологічних компетентностей, спеціальних навичок, які допоможуть учням вести здоровий і продуктивний спосіб життя.

Оцінювання навчальних досягнень учнів

Оцінювання навчальних досягнень учнів у 2015-2016 навчальному році здійснюється за 12-бальною шкалою відповідно до Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти (накази Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 13.04.2011 року №329 «Про затвердження Критеріїв…» та від 30.08.2011 № 996 «Орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану»).

За цими Критеріями оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення результатів навчальної роботи учнів на уроках і вдома, а також за результатами перевірки навчальних досягнень учнів: усної, зокрема індивідуальне, групове та фронтальне опитування; письмової, зокрема самостійні та контрольні роботи, тестування; графічної, зокрема робота з діаграмами, графіками, схемами, контурними картами; практичної, зокрема виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проектів, робота з біологічними об'єктами, виготовлення виробів.

Моніторинг з основ здоров’я складається з поточного (поурочного оцінювання) і підсумкового (тематичного, семестрового, річного оцінювання). Тематичне оцінювання здійснюється чотири рази на рік після засвоєння школярами відповідних розділів.

Практичні роботи проводяться не окремо, а в межах певної теми уроку. Оцінювання практичних навичок може бути вибірковим. Якщо оцінюються всі учні, то в журналі навчальних досягнень учнів відводиться окрема колонка за датою проведення уроку, підписується «Практична».

При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Проведення окремого тематичного оцінювання на останньому уроці теми не є обов’язковим.

Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.

Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок. Річна оцінка коригуванню не підлягає.