Інклюзивна освіта

Методичні рекомендації ПОІППО щодо організації інклюзивного навчання у 2018-2019 навчальному році

В умовах освітньої реформи «Нова українська школа» на період до 2029 року проголошена побудова освіти усіх рівнів з максимальним урахуванням індивідуальних фізичних, психологічних, інтелектуальних особливостей усіх дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами.

У Законі України «Про освіту» зазначено, що кожна школа за своєю філософією повинна бути інклюзивною. Це означає готовність у будь-який час прийняти дитину, прагнучи створити максимально сприятливе середовище для розвитку її потенціалу. Тобто, інклюзивне навчання, як форма освіти може бути організована у закладах загальної середньої та дошкільної освіти протягом усього навчального року.

Наказ МОН № 609 від 08.06.2018 року «Про затвердження Примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти» визначає:

- основні принципи, завдання та функції, а також порядок організації діяльності команди психолого-педагогічного супроводу дітей з особливими освітніми потребами , які здобувають освіту в умовах інклюзивного навчання в закладах загальної середньої та дошкільної освіти;

- персональний склад команди супроводу з урахуванням освітніх потреб дитини з ООП (затверджується наказом керівника закладу освіти, в якому здобувають освіту діти з ООП);

- надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг дитині з особливими освітніми потребами.

Команда супроводу дитини з ООП співпрацює з інклюзивно-ресурсними центрами з питань надання корекційно-розвиткових послуг та методичного забезпечення її діяльності.

Заклад освіти на підставі Примірного положення про команду психологопедагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами в закладі загальної середньої та дошкільної освіти розробляє власне положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами.

Інклюзивно-ресурсні центри, які діють відповідно до Положення про інклюзивно-ресурсний центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2017 № 545, повинні надати психолого-педагогічну допомогу дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються у закладах; консультувати та взаємодіяти з педагогічними працівниками закладів з питань організації інклюзивного навчання; надавати методичну допомогу педагогічним працівникам закладів, батькам (одному з батьків) або законним представникам дітей з особливими освітніми потребами щодо особливостей організації надання психологопедагогічної допомоги таким дітям.

Міністерство освіти і науки України наказом від 01.02.2018 №90 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 06 грудня 2010 року №1205» визначило, що у школах, в яких навчання дітей з особливими освітніми потребами організоване у спеціальних класах, для здійснення освітнього процесу та проведення корекційно-розвиткових занять, що визначені робочим навчальним планом, вводяться посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога), інших спеціалістів з відповідною підготовкою.

У школах, де запроваджене інклюзивне навчання, для роботи з учнями з особливими освітніми потребами вводиться ставка асистента учителя з розрахунку 1 ставка на клас, у якому навчаються такі діти.

Для проведення корекційнорозвиткових занять, що визначені індивідуальною програмою розвитку, можуть вводитись посади вчителів-дефектологів (вчителя-логопеда, сурдопедагога, тифлопедагога, олігофренопедагога) за наявності навантаження не менше ніж 9 навчальних годин на тиждень, виходячи з норми на ставку 18 навчальних годин на тиждень

Роз’яснення стосовно тривалості уроків в інклюзивних класах та щодо функціональних обов’язків асистента вчителя викладено в листі МОН від 15.02.2018 р. № 2.5.-281

Керівники загальноосвітніх навчальних закладів, у яких навчаються  діти із складними порушеннями розвитку, у тому числі з розладами аутичного спектра, синдромом Дауна, тяжкими порушеннями опорно–рухового апарату тощо, зобов’язані забезпечити доступ до навчально–виховного процесу асистента дитини з числа батьків, або осіб, які їх замінюють, з урахуванням вимог санітарного законодавства.

Питання використання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам та надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами у 2018 році визначені у постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. № 88. Кабінет Міністрів України 14 лютого 2018 р. затвердив постановою № 72 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. № 1096» доплату за роботу в інклюзивних класах (групах) у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти - у граничному розмірі 20 відсотків. Зазначена доплата встановлюється педагогічним працівникам та помічникам вихователів тільки за години роботи у цих класах, групах.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами здійснюється за критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти.

Оцінювання навчальних досягнень учнів з інтелектуальними порушеннями, які навчаються за індивідуальним навчальним планом і програмою, здійснюється за обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів повинна бути стимулюючою.

З метою оцінювання індивідуальних досягнень учнів може бути використаний метод оцінювання портфоліо.

З метою підготовки педагогічних працівників до роботи в умовах інклюзивної освіти та підтримки талановитих учителів інклюзивних шкіл наказом МОН № 603 від 07.06.2018 року у 2018/2019 навчальному році визначено у всеукраїнському конкурсі «Учитель року – 2019» номінацію «Вчитель інклюзивного класу».

Додатком до листа МОН України від 19.04.2018 № 1/9-24 визначені «Інструктивно-методичні рекомендації щодо забезпечення наступності дошкільної та початкової освіти», які варто враховувати при організації інклюзивного навчання.

Тенденції розвитку дошкільної та початкової освіти в умовах реформування загальної середньої освіти на засадах Концепції Нової української школи мають багато спільного. Зокрема, гуманізм як норма поваги до особистості, доброзичливе, бережне ставлення до дитини без спонукання і насилля; визнання самоцінності кожного вікового періоду та орієнтація на вікові особливості; урахування індивідуальних інтересів, здібностей, темпу розвитку дитини; опора на досягнення попереднього етапу розвитку; створення сприятливих умов для формування і розвитку у дитини пізнавальних, психічних процесів, належної спрямованості на активність у соціумі, конструктивних мотивів поведінки, самосвідомості, позитивної самооцінки, самоповаги та шанобливого ставлення до тих, хто її оточує; забезпечення реалізації можливостей дитини тощо

 

         Аналіз уроку в школі з інклюзивним навчанням

Оряєнтовані цілі відвідування та матриці аналізу уроку

– вивчення специфіки впровадження в навчально-виховний процес перспективних методів і прийомів подання матеріалу, врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх уподобань, освітніх можливостей, стану здоров’я з метою успішного засвоєння загальноосвітньої програми.

– вивчення стану реалізації освітнього потенціалу учнів з особливими освітніми потребами на уроках у загальноосвітній школі в класах з інклюзивною формою навчання.

– відстеження динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку, створення емоційного комфорту й умов для саморозвитку, самопізнання й самореалізації кожного учня.

– контроль за використанням на уроках у класах з інклюзивним навчанням найефективніших технологій викладання предметів, що поєднують різноманітні підходи до індивідуальної діяльності учнів.

– аналіз форм обліку досягнень учнів із навчальних предметів, які дають змогу простежити особисті успіхи й невдачі в засвоєнні матеріалу відповідно до динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку.

– контроль рівня психологічної захищеності учнів з особливими освітніми потребами в навчально-виховному процесі.

– аналіз оптимального відбору змісту навчального матеріалу на уроках з інклюзивним навчанням.

Параметри вивчення якості уроку в класах з інклюзивним навчанням

1. Місце даного уроку в системі інших уроків

– Обґрунтованість теми й завдань уроку.

– Рівень готовності учнів на уроці до самостійного сприйняття знань на подальших уроках.

2. Структура уроку

– Основні етапи уроку (перевірка домашнього завдання, усний рахунок, словникова робота, повторення вивченого, виклад нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання тощо).

– Відповідність структури уроку його темі й завданням.

– Доцільність тривалості кожного етапу уроку.

– Взаємозв’язок етапів уроку і їх дотичність основному дидактичному завданню.

3. Матеріали уроку

– Науковий рівень навчального матеріалу.

– Відповідність навчального матеріалу темі й завданням уроку, можливостям учнів, різнорівневість матеріалу на уроці.

4. Реалізація основних дидактичних принципів на уроці

– Науковість знань, що повідомляються.

– Доступність знань учням, облік їх вікових особливостей, рівня розвитку й засвоєння знань, інтелектуальних здібностей.

– Здійснення індивідуального й диференційованого підходу.

– Зв'язок матеріалу уроку із життям, трудовою діяльністю.

– Активізація розумової діяльності учнів, залучення їх до формулювання підсумків, правил, узагальнень. Розвиток самостійності, навичок самоконтролю, пізнавальних зацікавлень, мовлення учнів.

– Використання наочних засобів навчання – вибір наочних посібників і дидактичного матеріалу. Його відповідність темі й завданням уроку, віковій категорії учнів, зовнішнє оформлення, доцільність і правильність використання. Поєднання слова, наочності і практичної діяльності на уроці.

5. Методи і прийоми

– Різноманітність методів і прийомів, відповідність їх віковій категорії учнів, розвитку змісту навчального матеріалу.

– Корекційне спрямування методів і прийомів.

– Прийоми для створення позитивного відношення до матеріалу уроку, подолання індиферентності.

6. Облік і оцінка знань учнів

– Індивідуальне і фронтальне опитування учнів (співвіднесеність і виправданість).

– Облік індивідуальних особливостей знань.

7. Вигляд учителя

– Мова вчителі: ясність, точність, виразність, емоційність.

– Знання матеріалу уроку: володіння методами і прийомами роботи на уроці, володіння технікою письма на дошці, демонстрація посібників, проведення лабораторних робіт.

– Характер поведінки вчителя на уроці. Її вплив на поведінку та емоційний стан учнів.

8. Загальна оцінка уроку

– Рівень досягнення загальноосвітнього і корекційно-розвивального завдання уроку.

– Дисципліна учнів на уроці.

– Знання, отримані на уроці учнями. Види сформованості умінь і навичок.

– Способи здійснення зв’язку нового матеріалу із вивченим раніше; способи здійснення неперервності повторення.

– Поєднання індивідуальної та фронтальної роботи на уроці.  

         Дієвість навчання залежить від вибору ефективних методів і прийомів навчання, що повинні мати наступні ознаки: бути різноманітними, відповідати віку учнів, рівню розвитку, змісту навчального матеріалу; мати корекційну спрямованість; виявляти позитивне ставлення до навчального матеріалу, долати індиферентність.

         У процесі інклюзивного навчання застосовуються прийоми корекційного впливу на емоційну й пізнавальну сфери дітей з порушеннями психофізичного розвитку: ігрові ситуації; дидактичні ігри, повязані з пошуком видових і родових ознак предметів; ігрові тренінги, що сприяють розвитку вміння спілкуватися з іншими; психогімнастика й релаксація, що дають змогу зняти м’язові спазми і затиски, особливо в області обличчя і кистей рук.

У роботі з інклюзивними класами дуже важливою є співпраця з додатковими фахівцями (дефектологами, психологами, вчителями логопедами, фахівцями з лікувальної фізкультури та іншими спеціалістами). Вузькі фахівці працюють в тісному контакті з вчителями, постійно ведуть відстежування розвитку дитини. Вони можуть допомагати задовольняти індивідуальні потреби дітей, а також надавати вчителям і батькам необхідну інформацію.

Навчання учнів в умовах інклюзивного класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці – навчанні.

 

Гімн школи
Роботи вчителів
Образотворче мистецтво [6]
Художня культура [2]
Робота психолога в школі [1]
Проекти
Проекти учнів [5]
Газета Ровесник [8]
Методичні матеріали [1]
Презентації
Світова літ-ра [5]
Астрономія [7]
Виховна робота [3]
Це важливо
Медичний куточок [6]
Правила поведінки [8]
Поради психолога [1]
Фотоальбом
Юні інспектори руху [26]
Семінар учителів іноземної мови [16]
Живи, книго! [7]
Свято осені й урожаю [65]
Семінар заступників із виховної роботи [3]
Тиждень шкільного підручника [9]
Семінар директорів шкіл [53]
Естафета педагогічних інновацій [53]
ХV Національний конкурс шкільних газет [20]
Семінар заступників директорів з навчальної роботи [58]
День писемності [8]
Екскурсія 6 класів в Опішне 2016 [20]
Зірка школи - 2017 [20]
Конкурс-презентація талантів
14 лютого – Міжнародний день дарування книг [16]
Як пройшов цей день у нашій школі
Календар
Святковий календар. Спілкуємося українською мовою
Для громадян
Гаряча лінія
Гаряча лінія
Гаряча лінія
МОН молодьспорт
Департамент
РМК
УЦОЯО
ПОІППО
Педпреса
Освіта
Щоденник