Опорний заклад "Заводська ЗОШ І-ІІІ ступенів №1"
Головна | Реєстрація | Вхід | RSS
Інклюзивна освіта
ГОРІЛЕЙ Надія Іванівна Вчитель початкових класів Асистент учителя
У 1997 р. Глухівський державний педінститут за спеціальністю «Початкове навчання»
Тема самоосвіти: «Інклюзивне навчання в початкових класах. Робота з дітьми з ЗПР»
Савченко Юлія Віталіївна Асистент вчителя
Тема самоосвіти: «Використання сучасних підходів до навчання і виховання дітей з ООП» В українських школах понад 17 тисяч інклюзивних класів До того ж, асистент вчителя повинен працювати не лише з однією дитиною, яка має особливі освітні потреби, а й з усім класом або групою. Тобто асистент вчителя і вчитель – це команда, яка має навчитися працювати разом і не конкурувати між собою. тижневе навантаження асистента вчителя становить 25 годин, тобто 5 годин на день. Підпорядковується він безпосередньо заступнику директора з навчально-виховної роботи або методисту ЗДО. Що повинен вміти асистент вчителя:
Обов'язки асистента вчителя Організаційні:
Навчально-розвивальні:
Консультативні:
До слова, асистент вчителя – це людина, яка супроводжує учня не лише у навчальному процесі, але й постійно моніторить стан розвитку дитини, рівень засвоєння знань та інформує про це оточення – батьків, педагогів тощо. Асистент учителя має бути єдиною командою з вчителем: постійно контактувати між собою, обмінюватися інформацією і намагатися знайти ті підходи, які допоможуть дитині засвоїти навчальний матеріал. Асистент учителя несе відповідальність за:
Орієнтовані цілі відвідування та матриці аналізу уроку – вивчення специфіки впровадження в навчально-виховний процес перспективних методів і прийомів подання матеріалу, врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх уподобань, освітніх можливостей, стану здоров’я з метою успішного засвоєння загальноосвітньої програми. – вивчення стану реалізації освітнього потенціалу учнів з особливими освітніми потребами на уроках у загальноосвітній школі в класах з інклюзивною формою навчання. – відстеження динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку, створення емоційного комфорту й умов для саморозвитку, самопізнання й самореалізації кожного учня. – контроль за використанням на уроках у класах з інклюзивним навчанням найефективніших технологій викладання предметів, що поєднують різноманітні підходи до індивідуальної діяльності учнів. – аналіз форм обліку досягнень учнів із навчальних предметів, які дають змогу простежити особисті успіхи й невдачі в засвоєнні матеріалу відповідно до динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку. – контроль рівня психологічної захищеності учнів з особливими освітніми потребами в навчально-виховному процесі. – аналіз оптимального відбору змісту навчального матеріалу на уроках з інклюзивним навчанням. Параметри вивчення якості уроку в класах з інклюзивним навчанням 1. Місце даного уроку в системі інших уроків – Обґрунтованість теми й завдань уроку. – Рівень готовності учнів на уроці до самостійного сприйняття знань на подальших уроках. 2. Структура уроку – Основні етапи уроку (перевірка домашнього завдання, усний рахунок, словникова робота, повторення вивченого, виклад нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання тощо). – Відповідність структури уроку його темі й завданням. – Доцільність тривалості кожного етапу уроку. – Взаємозв’язок етапів уроку і їх дотичність основному дидактичному завданню. 3. Матеріали уроку – Науковий рівень навчального матеріалу. – Відповідність навчального матеріалу темі й завданням уроку, можливостям учнів, різнорівневість матеріалу на уроці. 4. Реалізація основних дидактичних принципів на уроці – Науковість знань, що повідомляються. – Доступність знань учням, облік їх вікових особливостей, рівня розвитку й засвоєння знань, інтелектуальних здібностей. – Здійснення індивідуального й диференційованого підходу. – Зв'язок матеріалу уроку із життям, трудовою діяльністю. – Активізація розумової діяльності учнів, залучення їх до формулювання підсумків, правил, узагальнень. Розвиток самостійності, навичок самоконтролю, пізнавальних зацікавлень, мовлення учнів. – Використання наочних засобів навчання – вибір наочних посібників і дидактичного матеріалу. Його відповідність темі й завданням уроку, віковій категорії учнів, зовнішнє оформлення, доцільність і правильність використання. Поєднання слова, наочності і практичної діяльності на уроці. 5. Методи і прийоми – Різноманітність методів і прийомів, відповідність їх віковій категорії учнів, розвитку змісту навчального матеріалу. – Корекційне спрямування методів і прийомів. – Прийоми для створення позитивного відношення до матеріалу уроку, подолання індиферентності. 6. Облік і оцінка знань учнів – Індивідуальне і фронтальне опитування учнів (співвіднесеність і виправданість). – Облік індивідуальних особливостей знань. 7. Вигляд учителя – Мова вчителі: ясність, точність, виразність, емоційність. – Знання матеріалу уроку: володіння методами і прийомами роботи на уроці, володіння технікою письма на дошці, демонстрація посібників, проведення лабораторних робіт. – Характер поведінки вчителя на уроці. Її вплив на поведінку та емоційний стан учнів. 8. Загальна оцінка уроку – Рівень досягнення загальноосвітнього і корекційно-розвивального завдання уроку. – Дисципліна учнів на уроці. – Знання, отримані на уроці учнями. Види сформованості умінь і навичок. – Способи здійснення зв’язку нового матеріалу із вивченим раніше; способи здійснення неперервності повторення. – Поєднання індивідуальної та фронтальної роботи на уроці. Дієвість навчання залежить від вибору ефективних методів і прийомів навчання, що повинні мати наступні ознаки: бути різноманітними, відповідати віку учнів, рівню розвитку, змісту навчального матеріалу; мати корекційну спрямованість; виявляти позитивне ставлення до навчального матеріалу, долати індиферентність. У процесі інклюзивного навчання застосовуються прийоми корекційного впливу на емоційну й пізнавальну сфери дітей з порушеннями психофізичного розвитку: ігрові ситуації; дидактичні ігри, повязані з пошуком видових і родових ознак предметів; ігрові тренінги, що сприяють розвитку вміння спілкуватися з іншими; психогімнастика й релаксація, що дають змогу зняти м’язові спазми і затиски, особливо в області обличчя і кистей рук. У роботі з інклюзивними класами дуже важливою є співпраця з додатковими фахівцями (дефектологами, психологами, вчителями логопедами, фахівцями з лікувальної фізкультури та іншими спеціалістами). Вузькі фахівці працюють в тісному контакті з вчителями, постійно ведуть відстежування розвитку дитини. Вони можуть допомагати задовольняти індивідуальні потреби дітей, а також надавати вчителям і батькам необхідну інформацію. Навчання учнів в умовах інклюзивного класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці – навчанні.
|
|
