Інклюзивна освіта

Методичні рекомендації щодо організації навчання та виховання дітей з особливими освітніми потребами у загальноосвітніх навчальних закладах

у 2015-2016 навчальному році

Важливою складовою державної політики в Україні є прогресивні зміни в стратегії розвитку освіти для дітей з особливими потребами з домінуючим напрямком – впровадженням інклюзивної освіти у загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах. Філософія інклюзивної освіти тісно переплітається з концепцією прав людини та рівної доступності й участі в усіх сферах життя

Головна мета інклюзивної школи – дати всім учням можливість повноцінного соціального життя, активної участі в діяльності колективу, забезпечуючи взаємодію учасників групи, турботу одне про одного як членів співтовариства.

Завдання інклюзивної освіти полягає в організації навчально-виховного процесу, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей; розробці системи надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами; створенні позитивного клімату в навчальному середовищі.

Такі важливі складові інклюзивної форми навчання, як командний підхід, задоволення індивідуальних потреб учнів, співпраця з батьками, посилення психолого – педагогічного супроводу, толерантне ставлення та створення безбар’єрного освітньо – розвивального середовища залишаються актуальними.

Акцентувати увагу у 2015-2016  навчальному році радимо на:

– комплектуванні інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах;

– забезпеченні дітям з порушеннями психофізичного розвитку освіти відповідного рівня у середовищі здорових однолітків з необхідною адаптацією та модифікацією навчальних програм;

– впровадженні особистісно-орієнтованої моделі навчання ( в тому числі через  посилення психолого-педагогічного  супроводу);

– тісній співпраці з батьками для формування нової філософії суспільства – позитивного ставлення до дітей з особливими освітніми проблемами, в тому числі і з інвалідністю;

– застосуванні принципів  універсального дизайну та доступності (режим доступу: http://ud.org.ua/biblioteka/books/177-navchalno-metodichnij-posibnik-arkhitekturna-dostupnist-shkil ).

Доцільним у процесі планування роботи загальноосвітнього закладу щодо впровадження інклюзивної освіти на 2015-2016 навчальний рік є дотримання:

- нормативно – правової бази у дошкільних навчальних закладах:

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України про освіту щодо організації інклюзивного навчання» (Відомості Верховної Ради України, 2014р.,№30,ст..1011), лист МОН «Про порядок комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» №1/9-169 від 02.04.2015 р., спільний наказ МОН, МОЗ «Про затвердження Порядку комплектування інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах» №104/52 від 06.02.2015р.

- нормативно-правової бази у загальноосвітніх навчальних закладах: Постанова КМУ від 15.08.2011 р. № 872 «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», лист МОНМСУ від 18.05.12 р. №1/9-384 «Про організацію інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах», лист МОНМСУ від 02.01.2013 р. №1/9-1 «Про визначення завдань працівників психологічної служби системи освіти в умовах інклюзивного навчання», наказ МОН від 06.12.10 р. №1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів», лист МОН від 05.06.15 р. №1/9-280 «Про організацію навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх навчальних закладів у 2015/2016 н.р.».

Прийом дітей до інклюзивних груп у дошкільних навчальних закладах району(міста):

1. Здійснюється керівником дошкільного навчального закладу протягом календарного року за наявності місць:

- на підставі заяви батьків або осіб, які їх замінюють;

- медичної довідки про стан здоров’я дитини з висновком лікаря, що дитина може відвідувати дошкільний навчальний заклад;

- довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення;

- свідоцтва про народження.

2. Для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі із інвалідністю:

– додатково подається висновок психолого-медико-педагогічної консультації;

–  копія медичного висновку про дитину-інваліда віком до 18 років або копія посвідчення особи, яка одержує соціальну допомогу, відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам»;

–  копія індивідуальної програми реабілітації дитини-інваліда;

–  направлення місцевого органу управління освітою.

3. Наповнюваність інклюзивних груп в дошкільному навчальному закладі становить до 15 осіб, з них-1-3 дитини з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю.

4. Діти з особливими освітніми потребами, у тому числі з інвалідністю, можуть перебувати в інклюзивній групі дошкільного навчального закладу до 7 (8) років відповідно до висновку психолого-медико-педагогічної консультації.

5. Асистент дитини з особливими освітніми потребами (незалежно від нозології) призначається керівником дошкільного навчального закладу за письмовою заявою батьків або осіб, які їх замінюють, з урахуванням виконання вимог санітарного законодавства (може бути призначений один із батьків або особа визначена батьками, чи особи, які їх замінюють). Діти з тяжкими порушеннями опорно рухового апарату зараховуються до інклюзивних груп при забезпеченні постійного особистого супроводу асистентом дитини.

6. При проявах неконтрольованої поведінки дитини в інклюзивній групі, що може загрожувати життю і здоров’ю її або членів дитячого колективу, питання виноситься на розгляд педагогічної ради ( обов’язкова присутність батьків). За рішенням педради така дитина може бути направлена для додаткового обстеження психолого-медико-педагогічної консультації для вирішення подальшого порядку здобуття дошкільної освіти.

Для організації інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району (міста) необхідно:

• розробити наказ по відділу (управлінню) освіти райдержадміністрації (міськвиконкому) про організацію інклюзивного навчання в загальноосвітніх навчальних закладах району (міста) (додаток 1);
• розробити наказ загальноосвітнього навчального закладу щодо створення класів з інклюзивною формою навчання та організацію в них навчально-виховного процесу у 2015-2016 н.р. (додаток 2).

Передумовою у забезпеченні успішності навчання дитини з особливими освітніми потребами у загальноосвітньому навчальному закладі є індивідуалізація навчально-виховного процесу.

Індивідуальне планування навчально-виховного процесу має на меті:

– розроблення комплексної програми розвитку дитини з особливими освітніми потребами, що допоможе педагогічному колективу закладу пристосувати середовище до потреб дитини;

– надання додаткових послуг та форм підтримки у процесі навчання;

– організацію спостереження за динамікою розвитку учня.

Індивідуальна програма розвитку розробляється групою фахівців (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель-дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, або осіб, які їх замінюють, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів.

Індивідуальна програма розвитку розробляється на один рік. Двічі на рік (за потребою частіше) переглядається з метою її коригування. Зокрема, коли у дитини виникають труднощі у досягненні зазначеної мети, чи навпаки виникає необхідність перейти до наступного рівня складності виконання завдань. Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.12.2010 р. № 1205 «Про затвердження Типових штатних нормативів загальноосвітніх навчальних закладів» у школах де запроваджується інклюзивне навчання, може вводитися посада вихователя (асистента вчителя) для роботи з учнями, які мають вади розумового та (або) фізичного розвитку, з розрахунку 0,5 ставки на клас, у якому навчаються такі діти.

При введенні ставки асистента вчителя в інклюзивному класі розробляється відповідна посадова інструкція (додаток 3) та визначаються обов’язки вчителя, асистента вчителя та діяльність, яку вони виконують спільно (додаток 4).

З урахуванням поетапного переходу спеціальних навчальних закладів на нові навчальні плани і програми (лист МОН від 25.06.2014 № 1/9-335 "Про навчальні плани та програми спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів на 2014/2015 навчальний рік") робочі навчальні плани на 2015/2016 навчальний рік для загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, складаються:

– для підготовчого, 1-3 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 та від 15.07.2014 № 828);

– для 4 класу – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 03.11.2004 р. № 849 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.09.2009 р. № 852);

– для 5-6 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України   від 11.06.2014 р. № 701);

– для 7-10 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 "Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778";

– для 11-12 класів – за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.

Усі навчальні плани приведені у відповідність до чинних Державних санітарних норм і правил.

Під час складання робочих навчальних планів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із місцевим органом управління освітою, між галузями – за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Для дітей з особливими освітніми потребами, які мають інтелектуальні порушення та зі складними вадами розвитку (вадами слуху, зору, опорно-рухового апарату в поєднанні з розумовою відсталістю, затримкою психічного розвитку) на основі робочого навчального плану школи розробляється індивідуальний навчальний план з урахуванням рекомендацій психолого – медико - педагогічної консультації та на основі, зазначених вище, Типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку.

Індивідуальний навчальний план визначає перелік навчальних предметів, послідовність їх вивчення, кількість годин, що відводяться на вивчення кожного предмета за роками навчання, та тижневу кількість годин. У плані враховуються додаткові години на індивідуальні і групові заняття, курси за вибором, факультативи тощо (додаток 5).

Нагадуємо, що Перелік навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання у загальноосвітніх навчальних закладах для дітей з особливими освітніми потребами (за нозологіями), щороку розміщується на офіційному сайті Міністерства освіти і науки України, Полтавському обласному інституті післядипломної педагогічно освіти ім. М. В. Остроградського  та в Інформаційному збірнику МОН (режим доступу: http://old.mon.gov.ua/ua/activity/education/56/693/navchalni_programi11/ http://poippo.pl.ua/inkl-osv/navchalni-prohramy ).

         Аналіз уроку в школі з інклюзивним навчанням

Оряєнтовані цілі відвідування та матриці аналізу уроку

– вивчення специфіки впровадження в навчально-виховний процес перспективних методів і прийомів подання матеріалу, врахування індивідуальних особливостей учнів, їхніх уподобань, освітніх можливостей, стану здоров’я з метою успішного засвоєння загальноосвітньої програми.

– вивчення стану реалізації освітнього потенціалу учнів з особливими освітніми потребами на уроках у загальноосвітній школі в класах з інклюзивною формою навчання.

– відстеження динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку, створення емоційного комфорту й умов для саморозвитку, самопізнання й самореалізації кожного учня.

– контроль за використанням на уроках у класах з інклюзивним навчанням найефективніших технологій викладання предметів, що поєднують різноманітні підходи до індивідуальної діяльності учнів.

– аналіз форм обліку досягнень учнів із навчальних предметів, які дають змогу простежити особисті успіхи й невдачі в засвоєнні матеріалу відповідно до динаміки розвитку учнів з порушеннями психофізичного розвитку.

– контроль рівня психологічної захищеності учнів з особливими освітніми потребами в навчально-виховному процесі.

– аналіз оптимального відбору змісту навчального матеріалу на уроках з інклюзивним навчанням.

Параметри вивчення якості уроку в класах з інклюзивним навчанням

1. Місце даного уроку в системі інших уроків

– Обґрунтованість теми й завдань уроку.

– Рівень готовності учнів на уроці до самостійного сприйняття знань на подальших уроках.

2. Структура уроку

– Основні етапи уроку (перевірка домашнього завдання, усний рахунок, словникова робота, повторення вивченого, виклад нового матеріалу, закріплення, домашнє завдання тощо).

– Відповідність структури уроку його темі й завданням.

– Доцільність тривалості кожного етапу уроку.

– Взаємозв’язок етапів уроку і їх дотичність основному дидактичному завданню.

3. Матеріали уроку

– Науковий рівень навчального матеріалу.

– Відповідність навчального матеріалу темі й завданням уроку, можливостям учнів, різнорівневість матеріалу на уроці.

4. Реалізація основних дидактичних принципів на уроці

– Науковість знань, що повідомляються.

– Доступність знань учням, облік їх вікових особливостей, рівня розвитку й засвоєння знань, інтелектуальних здібностей.

– Здійснення індивідуального й диференційованого підходу.

– Зв'язок матеріалу уроку із життям, трудовою діяльністю.

– Активізація розумової діяльності учнів, залучення їх до формулювання підсумків, правил, узагальнень. Розвиток самостійності, навичок самоконтролю, пізнавальних зацікавлень, мовлення учнів.

– Використання наочних засобів навчання – вибір наочних посібників і дидактичного матеріалу. Його відповідність темі й завданням уроку, віковій категорії учнів, зовнішнє оформлення, доцільність і правильність використання. Поєднання слова, наочності і практичної діяльності на уроці.

5. Методи і прийоми

– Різноманітність методів і прийомів, відповідність їх віковій категорії учнів, розвитку змісту навчального матеріалу.

– Корекційне спрямування методів і прийомів.

– Прийоми для створення позитивного відношення до матеріалу уроку, подолання індиферентності.

6. Облік і оцінка знань учнів

– Індивідуальне і фронтальне опитування учнів (співвіднесеність і виправданість).

– Облік індивідуальних особливостей знань.

7. Вигляд учителя

– Мова вчителі: ясність, точність, виразність, емоційність.

– Знання матеріалу уроку: володіння методами і прийомами роботи на уроці, володіння технікою письма на дошці, демонстрація посібників, проведення лабораторних робіт.

– Характер поведінки вчителя на уроці. Її вплив на поведінку та емоційний стан учнів.

8. Загальна оцінка уроку

– Рівень досягнення загальноосвітнього і корекційно-розвивального завдання уроку.

– Дисципліна учнів на уроці.

– Знання, отримані на уроці учнями. Види сформованості умінь і навичок.

– Способи здійснення зв’язку нового матеріалу із вивченим раніше; способи здійснення неперервності повторення.

– Поєднання індивідуальної та фронтальної роботи на уроці.  

         Дієвість навчання залежить від вибору ефективних методів і прийомів навчання, що повинні мати наступні ознаки: бути різноманітними, відповідати віку учнів, рівню розвитку, змісту навчального матеріалу; мати корекційну спрямованість; виявляти позитивне ставлення до навчального матеріалу, долати індиферентність.

         У процесі інклюзивного навчання застосовуються прийоми корекційного впливу на емоційну й пізнавальну сфери дітей з порушеннями психофізичного розвитку: ігрові ситуації; дидактичні ігри, повязані з пошуком видових і родових ознак предметів; ігрові тренінги, що сприяють розвитку вміння спілкуватися з іншими; психогімнастика й релаксація, що дають змогу зняти м’язові спазми і затиски, особливо в області обличчя і кистей рук.

У роботі з інклюзивними класами дуже важливою є співпраця з додатковими фахівцями (дефектологами, психологами, вчителями логопедами, фахівцями з лікувальної фізкультури та іншими спеціалістами). Вузькі фахівці працюють в тісному контакті з вчителями, постійно ведуть відстежування розвитку дитини. Вони можуть допомагати задовольняти індивідуальні потреби дітей, а також надавати вчителям і батькам необхідну інформацію.

Навчання учнів в умовах інклюзивного класу направлено перш за все на формування у дітей віри в свої власні сили, у власні можливості, оскільки життєстверджуючий тонус повсякденного життя школяра спирається перш за все на успіхи в його основній праці – навчанні.