Фізика. Астрономія

Методичні рекомендації з викладання 

фізики та астрономії у 2015-2016 навчальному році

Навчання фізики та астрономії в 2015-2016 навчальному році у 8-11 класах загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься відповідно до Типових навчальних планів, затверджених наказами Міністерства освіти і науки України (від 05.02.2009 № 66 «Про внесення змін до наказу МОН України від 23.02.2004 №132 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів 12-річної школи» та від 27.08.2010      № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню»).

У 2015-2016 навчальному році в 7 класі розпочинається вивчення фізики за новою навчальною програмою, затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 26.06.2012 № 664 з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.05.2015 № 585 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/).

В таблиці 1 наведено розподіл кількості годин (тижневе навантаження) на вивчення фізики в основній і старшій  школі.

Таблиця 1

7

клас

8

клас

8 клас

(поглиблене вивчення фізики)

9

клас

9 клас

(поглиблене вивчення фізики)

10 клас

11 клас

рівень

стан

дарту

акаде

мічний рівень

профіль

ний рівень

рівень

стан

дарту

акаде

мічний рівень

профіль

ний рівень

2

2

4

2

4

2

3

6

2

3

6

Особливостями нової навчальної програми для 7-9 класів є:

        забезпечення логічної завершеності базового курсу фізики (7-9 кл.) через орієнтацію його змісту на формування в учнів здатності і готовності до застосування фізичних знань у практичних життєвих ситуаціях, підкреслення універсального характеру законів збереження в природі, демонстрацію історичного шляху розвитку фізичної картини світу, ролі фізики як фундаментальної теорії сучасного природознавства, техніки і технологій;        збільшення кількості годин на вивчення базового курсу (наприклад, у 7 класі відводиться 70 навчальних годин, 2 години на тиждень);

        посилення компетентнісного підходу у формуванні змісту фізичної освіти на основі компетентнісної спрямованості вимог до рівнів навчальних досягнень учнів. Це в свою чергу зумовлює привнесення у зміст навчання фізики елементів, засвоєння яких орієнтоване на використання методів і форм активного навчання фізики, зокрема навчальних проектів, що спрямовані на формування предметної та ключової науково-природничої компетентностей учнів. З цією метою в програмі запропоновано орієнтовні теми навчальних проектів і зазначено кількість навчальних годин, що виділяється на цей вид навчальної діяльності учнів;

        вилучення зі змісту освіти другорядних елементів, як правило, інформаційного спрямування і зменшення кількості дидактичних одиниць, засвоєння яких має репродуктивний характер або спрямоване на запам’ятовування;

        розширення академічної свободи вчителя шляхом надання йому можливості вносити корективи в планування навчального процесу, перерозподіляти навчальні години між темами, орієнтуючись на особливості побудови авторських методичних систем;

        пом’якшення вимог до обов’язковості виконання фронтальних лабораторних робіт, враховуючи наявну матеріально-технічну базу фізичних кабінетів, не знижуючи при цьому вимог до експериментальної підготовки учнів (результати виконання однієї з робіт до кожного розділу повинні бути обов’язково оцінені).

Для 7 класу в таблиці 2 подано кількість годин, мінімальну кількість тематичних та лабораторних робіт, що оцінюються.

Таблиця 2

Клас

Річна кількість годин

Кількість годин на тиждень

Мінімальна кількість тематичних робіт

Мінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються

7

70

2

4

4

Перехід від знаннєвої парадигми навчання до навчання, заснованого на компетентностях, не означає протиставлення знань і компетентностей. Компетентність включає в себе знання й уміння, але не як формальну суму, а як інтегровану здатність застосовувати ці знання й уміння не тільки у «типових» навчальних ситуаціях, а й у більш широких життєвих.

Для формування предметної й ключових компетентностей учнів у процесі навчання фізики треба використовувати такі методи і форми організації навчального процесу, завдяки яким забезпечується мотивація навчання, стимулювання пізнавального інтересу, розвиток інтелектуальної й творчої діяльності учнів, формуються прийоми розумової діяльності, навички самооцінки і самоаналізу.

Предметна компетентність як особистісна характеристика учня передбачає реалізацію системи вимог, якими є предметні компетенції:

знати і розуміти основи фізичного тезаурусу (поняття, величини, закони, закономірності, моделі, формули, рівняння) для опису й пояснення основних фізичних властивостей та явищ довкілля, засад сучасного виробництва, техніки і технологій;

уміти застосовувати методи наукового пізнання і мати навички проведення дослідів, вимірювань, опрацьовувати дані (обчислення, побудова графіків), розв’язувати фізичні задачі; використовувати набуті знання в повсякденній практичній діяльності;

виявляти ставлення й оцінювати історичний характер знань з фізики, внесок видатних учених, роль і значення знань для пояснення життєвих ситуацій, застосування досягнень фізики для розвитку інших природничих наук, техніки і технологій, раціонального природокористування та запобігання їх шкідливого впливу на навколишнє природне середовище й організм людини.

Одним із ефективних засобів формування компетентностей є проектна діяльність. Виконання навчальних проектів передбачає інтегровану дослідницьку, творчу діяльність учнів, спрямовану на отримання самостійних результатів, під керівництвом учителя. У процесі вивчення того чи іншого розділу фізики окремі учні або групи учнів упродовж певного часу (наприклад, місяць або семестр) розробляють навчальні проекти. Учитель здійснює управління такою діяльністю і спонукає до пошукової діяльності учнів, допомагає у визначенні мети та завдань навчального проекту, орієнтовних прийомів дослідницької діяльності та пошук інформації для розв’язання окремих навчально-пізнавальних задач. Перед початком проектної роботи, для її ефективної організації, слід пояснити учням алгоритм його виконання: визначити проблему, що буде вивчатися; спроектувати роботу; знайти інформацію; провести дослідження; презентувати роботу; створити портфоліо.

Форму подання проекту учень обирає самостійно, або разом із учителем. Він готує презентацію отриманих результатів і здійснює захист свого навчального проекту. Захист навчальних проектів, обговорення й узагальнення отриманих результатів відбувається на спеціально відведених заняттях.

                   Оцінювання навчальних проектів здійснюється індивідуально, за самостійно виконане учнем завдання чи особистий внесок у груповий проект або за повноту розкриття теми дослідження й презентацію індивідуального проекту:

 ‑ бали низького рівня учень( учениця) отримує у разі подання роботи (або частини роботи) реферативного характеру, без визначення мети й завдань проекту, а також без висновків за його результатами;

 ‑ бали середнього рівня - за фрагментарну участь у дослідженні, хоча й за умови її вчасного виконання;

 ‑ бали достатнього рівня -  за правильне виконання своєї частини роботи у разі, якщо він не брав участі в підсумковому обговоренні і формулюванні висновків за результатами дослідження;

 ‑ бали високого рівня -  за  дослідження з повним розкриттям теми, належним оформленням роботи і презентацією індивідуального проекту або точного, вчасного виконання своєї частини спільного дослідження, визначенні мети і завдань, активній участі в аналізі результатів і формулюванні висновків.

Захисту проектів можна присвятити частину відповідного за змістом уроку або окремий урок. У такому разі в класному журналі у графі «Зміст уроку» робиться запис: «Представлення результатів навчального(их) проекту(ів)» із зазначенням його(їх) тематики. У випадку виконання навчального проекту на уроці у класному журналі робиться запис «Навчальний проект» із зазначенням його теми.

Розв’язування фізичних задач – ще один дієвий засіб формування предметних і ключових компетентностей учнів з фізики. Треба зауважити, що в умовах особистісно орієнтованого навчання важливо здійснити відповідний добір фізичних задач, який враховував би пізнавальні можливості й нахили учнів, рівень їхньої готовності до такої діяльності, розвивав би їхні здібності відповідно до освітніх потреб. За вимогами компетентнісного підходу вони повинні бути наближені до реальних умов життєдіяльності людини, спонукати до використання фізичних знань у життєвих ситуаціях, щоб учні розв’язуючи їх, могли добирати факти й знання із різних розділів фізики і суміжних наук для пояснення явища; застосовувати фізичні моделі, дослідницькі стратегії; демонструвати рівень сформованості інтелектуальних умінь (доводити та обґрунтовувати), а також демонструвати готовність застосовувати свої знання в нових ситуаціях; встановлювати зв’язок між окремими знаннями й критично оцінювати ситуацію; виявляти дослідницькі уміння; оцінювати свої дії і рішення тощо. 

Упровадження компетентнісного підходу зумовлює переосмислення технологій контролю й оцінювання навчальних досягнень учнів. Контрольно-оцінна діяльність учителя, наразі трансформується з контролю й оцінювання предметних знань, умінь і навичок у бік оцінювання компетентностей – готовності і здатності учнів застосовувати здобуті знання і сформовані навички у своїй практичній діяльності.

Матеріали для підготовки уроків і занять висвітлено на сторінках педагогічної методичної преси: у журналах «Фізика та астрономія в рідній школі» (видавництво «Педагогічна преса»), «Фізика в школах України» (видавнича група «Основа»), у науково-популярних журналах для школярів – «Колосок», «Фізика для допитливих», «Школа юного вченого», «Світ фізики», «Країна знань»  тощо.

Під час проведення занять в кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Вимоги безпеки наведено в інструктивно-методичних матеріалах «Безпечне проведення занять у кабінетах природничо-математичного напряму загальноосвітніх навчальних закладів» (лист МОНмолодьспорту України № 1/9-72 від 01.02.2012), «Про затвердження Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ МОНмолодьспорту України від 14.12.2012 № 1423), «Про використання інструктивно-методичних матеріалів з питань розроблення інструкцій з безпеки проведення навчально-виховного процесу в кабінетах природничо-математичного напряму» (лист МОН України №1/9-498 від 17.07.2013), «Про затвердження правил безпеки під час проведення навчально-виховного процесу в кабінетах (лабораторіях) фізики та хімії загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ МНС України від 16.07.2012 №992), «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» (лист МОН України № 1/9-319 від 16.06.14).

У зазначених матеріалах перелічено нормативно-правові документи з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності в навчальних закладах системи загальної середньої освіти; вказано загальні положення щодо забезпечення безпечних і нешкідливих умов навчання, особливості безпеки під час проведення занять в кабінетах (лабораторіях) фізики, порядок проведення, тематика та організація проведення інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів. Також в інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок Журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів та орієнтовні «Паспорт кабінету» і «Акт дозволу на проведення занять у кабінеті».

Астрономія вивчається в 11 класі за однією з двох програм: програмою, що об’єднує академічний рівень та рівень стандарту (розраховано на 17 годин), або за програмою для профільного рівня (розраховано на 35 годин).

У процесі викладання астрономії за програмою рівня стандарту та академічного рівня як ілюстративний матеріал можна використовувати зображення астрономічних об’єктів, відео фрагменти уміщені на сайтах астрономічних обсерваторій.

Методист ПОІППО                                                    О.В.Кучеренко

 

 

У 2015/2016 навчальному році навчання фізики в 7 класах можна здійснювати із урахування наявних у закладі підручників, що використовувались у попередні роки:

           Є.В. Коршак, О.Г. Ляшенко, В.Ф. Савченко. Фізика: підручник для
7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво "Перун", 2000 р.;

  1.            Коршак, О.Г. Ляшенко, В.Ф. Савченко. Фізика: підручник для
    7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. 2-ге видання, перероблене та доповнене. Видавництво "Перун", 2002 р. 

  Ці підручники практично повністю реалізують зміст нової навчальної програми з фізики, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки України № 664 від 26.06.2012, з урахуванням змін, затверджених наказом Міністерства № 585 від 29.05.2015 (http://iitzo.gov.ua/serednya-osvita-navchalni-prohramy/ ).

У підручниках відсутні лише матеріали, які висвітлюють деякі питання розділу «Механічний рух» - це пояснення переміщення, рух по колу та коливальний рух, які можна вивчати, застосовуючи інші джерела інформації.

Навчання фізики в 7 класах також можна здійснювати, використовуючи чинні підручники для 7 і 8 класів:

Ф.Я. Божинова, М.М. Кирюхін,  О.О. Кирюхіна. Фізика: підручник для
7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Ранок», 2007 р.;

В. Р. Єльченко, С. Г. Куликовський, О. Г. Ільченко.  Фізика, 7 клас. Підручник для загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Довкілля К», 2007 р.;

Л. Е. Генденштейн. Фізика: підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Гімназія», 2007 р.;

Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. Фізика: підручник для
7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Генеза»,
2007 р.;

Л. Е. Генденштейн. Фізика: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Гімназія», 2008 р.;

В. Д. Сиротюк. Фізика: підручник для 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавничий дім «Освіта», 2008 р.;

Ф.Я. Божинова, М.М. Кирюхін,  О.О. Кирюхіна. Фізика: підручник для
8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Ранок», 2008 р.;

Є. В. Коршак, О. І. Ляшенко, В. Ф. Савченко. Фізика: підручник для
8 класу загальноосвітніх навчальних закладів. Видавництво «Генеза», 2008 р.

Вивчаючи перший розділ «Фізика як природнича наука. Пізнання природи», рекомендуємо використовувати окремі матеріали зазначених підручників для 7 класу. Подальші розділи «Механічний рух», «Взаємодія тіл. Сила», «Механічна робота та енергія» можна вивчати за підручниками з фізики для 8 класу, не беручи до уваги деякі із параграфів (зокрема ті, що присвячені вивченню механічних коливань, властивостей звуку).

В електронному форматі ці підручники розміщено на сайті  http://4book.org/

Гімн школи
Роботи вчителів
Світова літ-ра [6]
Образотворче мистецтво [6]
Художня культура [2]
Робота психолога в школі [1]
Проекти
Проекти учнів [4]
Газета Ровесник [5]
Методичні матеріали [1]
Презентації
Світова літ-ра [5]
Астрономія [7]
Виховна робота [3]
Це важливо
Медичний куточок [6]
Правила поведінки [8]
Поради психолога [1]
Фотоальбом
Юні інспектори руху [26]
Семінар учителів іноземної мови [16]
Живи, книго! [7]
Свято осені й урожаю [65]
Семінар заступників із виховної роботи [3]
Тиждень шкільного підручника [9]
Семінар директорів шкіл [53]
Естафета педагогічних інновацій [53]
ХV Національний конкурс шкільних газет [20]
Семінар заступників директорів з навчальної роботи [58]
День писемності [8]
Екскурсія 6 класів в Опішне 2016 [20]
Зірка школи - 2017 [20]
Конкурс-презентація талантів
Гаряча лінія
Гаряча лінія
Освіта
МОН молодьспорт
Щоденник
УЦОЯО
ПОІППО
Педпреса
Календар
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання