Біологія. Екологія. Природознавство

Особливості викладання природознавства, біології та екології у 2015-2016 навчальному році

У 2015-2016 н.р. при викладанні біології та основ здоров’я продовжується впровадження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти. Вивчення біології та основ здоров’я здійснюватиметься на засадах компетентісної освіти і матиме практичне спрямування.

Оскільки головною метою вчителів біології та основ здоров’я є: формування у дітей здатності набувати знання, навчатися впродовж життя, використовувати набуті знання та вміння у практичній діяльності, важливим є використання ними тренінгових форм викладання предмету, застосування інтерактивних методів.

На виконання комплексної державної політики щодо збереження здоров'я та захисту життя підростаючого покоління необхідно забезпечити функціонування тренігових кабінетів,  організація яких є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від типу та форми власності.  Тренінговий кабінет призначений для формування валеологічного світогляду, здорового способу життя, здоров’єзберігаючих компетенцій, навичок безпечної поведінки в учнів на засадах розвитку життєвих навичок (ООЖН) з використанням інноваційних тренінгових технологій навчання. Рекомендовано проводити в ньому уроки біології, основ здоров’я, природознавства та екології, на яких запроваджуються інтерактивні методи.

У 2015/2016 н.р. учителі повинні користуватись програмами, перелік яких подано у методичних рекомендаціях МОН України (додаються).

Програми з біології та основ здоров’я та методичний Лист Міністерства № 1/9-343 від 01.07.2014 "Про організацію навчально-виховного процесу у загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі" спрямовують вчителів на прояв творчості та дозволяють переставляти години. 

Залишається актуальним підвищення мотивації сучасних учнів до навчання. Необхідно на уроці створювати атмосферу успіху та заохочувати учнів до покращення власного результату.

Вивчення навчальних тем доцільно розпочинати не з повідомлення готової інформації про об’єкти та процеси живої природи, а з організації вивчення та сприйняття учнями самих природних об’єктів та процесів живої природи. Учні мають їх спостерігати та відкривати для себе, включаючись у діяльність, що має на меті дослідження структури, властивостей, взаємозв’язків, сутнісного значення цих компонентів. Педагогам необхідно використовувати у своїй роботі природні об’єкти довкілля, ураховувати регіональні особливості флори і фауни Полтавщини. Такий підхід до вивчення навчального матеріалу розвиває пізнавальний інтерес, збагачує індивідуальний досвід учня, та забезпечує діяльнісний підхід до навчання.

Лабораторні дослідження забезпечують процесуальну складову навчання біології. Учні виконують їх на етапі вивчення нового матеріалу за завданнями, які пропонує учитель, з використанням натуральних об’єктів, гербарних зразків, колекцій, моделей, муляжів, зображень, відеоматеріалів. Мета такої діяльності – розвиток в учнів уміння спостерігати, описувати біологічні об’єкти та власні спостереження, виділяти істотні ознаки біологічних об’єктів, виконувати рисунки біологічних об’єктів; формування навичок користування мікроскопом, розв’язування пізнавальних завдань тощо. Прийоми виконання лабораторних досліджень та оформлення їх результатів визначаються учителем з урахуванням вимог програми, вікових особливостей та рівня сформованості навчальних умінь в учнів 6 класу. Програмою не передбачено оцінювання лабораторних досліджень, оскільки їх мета – набуття нових знань в процесі діяльності та формування спеціальних умінь.

Практичні роботи виконуються з метою формування практичних умінь і навичок. На виконання практичної роботи виділяється окремий урок, який передбачає такі орієнтовні етапи: визначення мети і завдань уроку, пояснення вчителя (теоретичні аспекти теми практичної роботи), демонстрування учителем операції у цілому і окремих дій, пробне виконання операцій окремими учнями, спостереження іншими, виконання роботи всіма учнями, допомога учителя тим, хто має проблеми, аналіз помилок, проговорювання вголос прийомів виконання операцій і їх послідовності, тренувальні вправи по закріпленню навичок і вмінь. Виконавши практичну роботу, учні в зошитах оформляють звіт про роботу або підсумки. Виконання практичних робіт оцінюється у всіх учнів, при цьому оцінюванню підлягають перш за все практичні уміння, визначені метою роботи: уміння налаштовувати мікроскоп, виготовляти мікропрепарат, порівнювати, тобто знаходити спільні і відмінні ознаки біологічних об’єктів, уміння розрізняти отруйні гриби, визначати, які кімнатні рослини можна вирощувати в приміщенні з певними характеристиками середовища тощо.

Із метою стимулювання пізнавальної діяльності учнів програмою запропоновано орієнтовні теми проектів, мета яких – формування уміння знаходити необхідну інформацію про живі організми в різних джерелах (у тому числі з використанням інформаційно-комунікаційних технологій). Проекти розробляють окремі учні або групи учнів у процесі вивчення навчальної теми.  Форма представлення результатів проекту може бути різною: у вигляді повідомлень, презентації, виготовлення буклетів, планшетів, альбомів тощо. Проект може бути колективним і виконуватись на уроці. Для захисту проектів може бути виділено окремий урок або частину відповідного за змістом уроку.

Із метою надання методичної допомоги вчителям біології та основ здоров’я члени авторської творчої майстерні упродовж навчального року будуть відкриті до спілкування. Своїм досвідом з викладання екології ділитиметься Остапенко Тамара Миколаївна, учитель біології Красногорівської ЗОШ I-III ст. Великобагачанської районної ради; з біології – Карпенко Світлана Іванівна, учитель біології Кременчуцького ліцею №30, Остапець Олена Андріївна – учитель гімназії В. Нижниченка м. Комсомольська; з превентивного виховання – Ромашко Людмила Іванівна, учитель Дмитрівського ЗНЗ Машівської районної ради.

Методист                      Козак І.О.